Навіщо модний дім зробив колекцію-протест і де індустрія впроваджує технологію ШІ

Дім Schiaparelli 6 липня показав у Парижі кутюрну колекцію осінь-зима 2026/2027. Креативний директор Деніел Розберрі замінив звичні тканини на латекс, силікон, мушлі й риб’ячу луску. Колекцію дизайнер задумав як відповідь модного дому на добу штучного інтелекту: поштовхом стала виставка студентських дипломних робіт, де він побачив ШІ практично в кожному проєкті.

Колекція як заперечення алгоритму

Латексний жакет із надувними щупальцями оживав у русі, сукні світилися вбудованим пульсуючим світлом, а бюст’є Розберрі відлив із формованого силікону. Усе це мало довести, що людська творчість усе ще випереджає будь-який алгоритм. Кольорова палітра відсилала до циклу Cremaster американського художника Метью Барні, який досліджував фізичність і метаморфози тіла. У цьому є своя іронія, оскільки аби показати межу, за яку ШІ поки не заходить, дизайнер обрав саме технологічно складні матеріали — силікон, що імітує живу шкіру, і світло, вшите просто в тканину.

Ринок росте попри протест

Сумніви окремого дому не заважають індустрії вкладати гроші в технологію. Ринок ШІ в моді оцінили приблизно у 4,5 млрд доларів у 2025-му, на 2026-й прогнозують зростання до 6,1 млрд доларів, а до 2035-го — уже до $137,6 млрд доларів, повідомляє Vogue UA. Навесні минулого року OpenAI домовилась із Shopify про купівлі просто в чаті ChatGPT, а восени подібний формат запустив Perplexity AI. Одночасно зростає й окрема ніша стартапів: Daydream працює як пошуковик fashion-запитів, Phia порівнює ціни, а SpreeAI — сервіс фотореалістичних віртуальних приміряннь, який навесні оцінили в $1,5 млрд і серед партнерів якого — CFDA та MIT.

Головною суттю цього є те, що ШІ помічники заміняють консультантів. І в результаті все більше бутиків та модних домів втрачають популярність, як фізичні магазини.

Українська мода теж експериментує

9 травня у Львові пройшов Future Fashion Forum 2026 від Ukrainian Fashion Education Group — серед питань, які обговорювали дизайнери, стилісти й технологічні фахівці, було й застосування ШІ в бізнесі, творчості та роботі з клієнтами. У виставковій зоні форуму команда EDIH Clotex-HUB — першого в Україні цифрового інноваційного хабу для легкої промисловості, показала, як нейромережа аналізує тканини, а 3D-моделі одягу створюють без жодного фізичного зразка, повідомляє SpaceMag. Паралельно в межах форуму відбувся Ukrainian Digital & AI Fashion Festival — конкурс цифрової моди й співтворчості з ШІ на тему біофутуризму.

Цінність тут не в самій нейромережі, а в тому, який етап виробництва вона прибирає: фізичний зразок — найдорожчу й найповільнішу частину створення колекції заміняє цифрова модель, яку можна швидко виправити.

Фото: Ukrainian Fashion Education Group

Де дизайнери проводять межу

Не всі в індустрії згодні пускати ШІ у творчий процес однаково глибоко. Дизайнерка Кейт Бартон не використовує ШІ у власному процесі створення одягу, але залучала AI-інструмент Fiducia для цифрової інсталяції на показі й співпрацювала з платформою SYKY, де фізичну сумку супроводжувала AI-згенерована кампанія, пише Vogue UA. Сіднейський дизайнер Алекс Гіггінс вважає, що дизайн живиться випадковими зривами й нестиковками, тоді як ШІ шукає ідеальний результат і губить ту непередбачуваність, з якої народжується щось нове. Дизайнер Джордан Гогос вважає, що цифрові зразки одягу справді економлять матеріали, але сам алгоритм не здатен поставити нове запитання чи висунути гіпотезу, яку потім перевіряє людина.

Хоч ШІ добре справляється з тим, що піддається розрахунку: аналізом, економією матеріалу, аналітикою. Проте саме людський фактор та мислення породжує щось нове та непередбачуване у дизайні. Тому ШІ поки (можливо ніколи) не замінить дизайнерів та в загальному творчі професії.